Чорнява
У шинку до козака
Раз присікалась шинкарка.
Мов, і шапка не така,
Й не така в нього чумарка. Мов, хилити не мастак,
І коняка в нього млява…
Поклонився їй козак:
– Маєш рацію, чорнява!
– Що? – шинкарка вже у крик, –
Щоб ти дудлив тільки воду!
Що варняка твій язик?
Придивись, руда я зроду!
А козак відповіда
Язикатій тьоті Моті:
– Справді, зверху ти руда,
Але ж чорно в тебе в роті!
Раз присікалась шинкарка.
Мов, і шапка не така,
Й не така в нього чумарка. Мов, хилити не мастак,
І коняка в нього млява…
Поклонився їй козак:
– Маєш рацію, чорнява!
– Що? – шинкарка вже у крик, –
Щоб ти дудлив тільки воду!
Що варняка твій язик?
Придивись, руда я зроду!
А козак відповіда
Язикатій тьоті Моті:
– Справді, зверху ти руда,
Але ж чорно в тебе в роті!
(автор не відомий)
