- А в мене дівчина — вчителька початкових класів. - Ну і що? - А ось що: "Дорогий, коли цілуєшся, язичком не причмокуй, знімай одяг акуратно, в ліжку не горбись. Все, дякую, сідай, чотири...
-Лікарю!У мене горло болить. -Знімайте штани. Ну чоловік зняв штани. Це ж лікар. Той одне яйце помазав йодом,щось написав в історії хвороб. -Так зараз зайдіть в інший кабінет. Той заходить в сусідній кабінет. -Мене до Вас направили. -Скидайте штани. Той скинув.Лікар інше яйце помазав зеленкою.Щось написав і направив назад. Чоловік виходить із кабінет. Читає історію: "Христос Воскрес Вітя!" "Воістину Воскрес, Толя!"
Петро й Орися по Дніпру пливли, Дув теплий вітер, хвильки з вітром грались. Раз у човні лиш вдвох вони були, То вирішив Петро в усім признатись: «На річці, люба, сил нема мовчать, Кохаю я, з тобою в рай полину….. Хоч не люблю поступливих дівчат, Не забувай – човна взяв на годину!»
— Що це за чоловік стояв поруч із тобою, Марусю? — Клієнт. А що? — Подумав, що коханець твій. — Та ні, Петре. Ну, а якби й коханець, то й що? — То й усе. — Що все? — Вбив би його відразу. Що б ти тоді робила, га? — Заміж би вийшла. — Це ще чому? — Як це чому? Він мертвий, тебе посадили. А я що, сама лишуся?