➦ Байка від гуцула
Ну. Як завжди хватає фраєрів, умовилися налякати до смерті вуйка Штефка, шевця з Куличина, аби той лишив ту привичку коло померлих сидіти...
Значить один яраєр ся зробив забитим, уклали у трунву, а решта пішла гешефт робити і авансом первака вуйкові Штефкові, аби коло забитого посидів нічку...
То най його шляк трафить, коло мертвого та ше й вночі...? Вуйко мав при собі купу старих шкрабів та постолів аби по рихтувати , клевчика і цвєшки дрібонькі...
І , шо ви собі думаєте? Фрєрство душилося від утіхи, шо буде з вуйком у півночі?..
Надристить від страху...
Так , шо к півночі Вуйко Штефко коло трунви, купа свічок запалених, своїм клевчиком рехтує шкраби, а тут раз: і мертвий підойнявся з трунви.., а вуйко тільки клевчиком межи очі... даже не тьохнув фраєр....
➦ Як гуцул москалю ровера заправив?
- Що вам завгодно, пане?
Москаль:
- Заправтє маю тачку бензіном!
Микола викручує сідло і вливає в раму бензин, потім
вставляє сідло на місце.
- Що-небудь ще, пане?
Москаль не зупиняється і каже:
- Помойтє мнє лобовоє стєкло!
Микола незворушно знімає з нього окуляри, промиває і надягає назад. Москаль рже.
- Що-небудь ще, пане?
Москаль нічого іншого не вигадує і розплачується, пора їхати. Сідає на велосипед, каже:
- До свіданья, панє.
Микола: - До побачення. І як зарядить москалю щирого гуцульського ляпаса, що москаль аж з ровера злетів...
Москаль:
- Ви что спятілі??!!!
Микола:
- Ваші дверцята були погано закриті.
➦ Анекдот. Москаль стрибун
- Чуваки, а то як таке може бути, га?
- Та не витріщайся так. Це не ми, - пояснює йому один. - Тут такі дивні потоки повітря. Ми скачемо, а вони нас догори виносять. Не віриш - пробуй!
Недовго думаючи, москаль розбігається і стрибає в прірву. Ясний перець, розбивається внизу об скелі.
Переконавшись, що той врізав дуба, один з чуваків говорить іншому:
- Знаєш, Петро, хоч ти і апостол, але гавнюк ще той!
