Українські гуморески

Вернувся татко із Кавказу, Вхопив синка на руки зразу: — Чи був, синочку, хтось у нас, Коли я їздив на Кавказ? —

Прийшов хворий до лікаря. — Кепське, — каже, — діло.

Ще не всі живуть окремо. Є й такі квартири: Одна кухня, одна ванна, а сімей — чотири. Якось, вставши серед ночі, молодичка Ася Зачинилася у ванній, швидко роздяглася.

Був у жінки чоловічок згорблений і сивий. Через те ходив до неї Жора чорнобривий. Раз вернувся чоловічок у незвичну пору. Довелося молодиці заховати Жору.

Кум із міста повернувся після свят. — От я,— каже,— надивився дива, брат! Бачив,— каже,— я у місті чудеса: Йде мужчина і веде на шворці пса.

Ми із кумом по сусідству живемо. Кум говорить: — Давай бджіл заведемо! Бджоли,— каже,— це ж поезія й краса. Бджоли творять для здоров’я чудеса.

Пи із кумом полювати ідемо. За плечима по рушниці несемо. Кум говорить: — Вбити зайчика — не клас. От би вовка тарарахнути хоч раз!

В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він її Богданом.Богдан огледів сотворенний світ, порівняв з садом Едемським і втік з раю бо був дуже свободолюбивим і не хотів жити в Едемському зоопарку. Для життя він обрав собі накрасивіше місце на землі...

Остап ВишняПіфагорові штани — назва, по-перше, вульгарна, а по-друге, вона не відповідає дійсному станові речей.Ну, хто-таки, скажіть, може пошити штани з катета або з гіпотенузи?Ми знаємо, що матерії — сукна чи шевйоту — на штани треба приблизно один метр.Ну, а скільки треба на штани катетів, а скільки гіпотенуз?Ніхто цього не скаже...b

Остап Вишня.На нараді з промовою виступив один керівний товариш.— Товариші,— почав він.— Правильно говорилося на вересневому Пленумі ЦК партії, що навіть деякі керівні працівники до ладу не знають сільського господарства і не хочуть його вивчати, а відбуваються загальними формулюваннями, поверховими вказівками, які дають мало користі. Хіба можна визнати нормальним, коли керівник не може навіть назвати ні одного колгоспу, ні одного передового бригадира. Правильно! Соромно було б мені, товариші, к...

Упіймав рибак на вудкуМале рибеняткоТа й питає: - А де заразТвої мама й татко?Куди вони дивилися,Коли ти клювало?Ти ж маленьке і дурненьке,Прожило так мало.Відпущу тебе у річку,Ти ж бо зовсім юне.Та не забудь, поклич батька –Хай за тебе клюне.

Прибуває кошовийВ північну столицюТа й іде собі у двірВітати царицю.

Раз московські сенаториЗмовились мовчати,Щоби нашим запорожцямВідвіту не дати.

Зайшов козак до коршомки.«Здоров, орендарю!А налий-но мені,— каже,—Горілочки чару!»Налив Мошко одну чару,Козак вихиляє.

Підросла у мами доня, Гарна, жвава — хоч куди! Мати рада. — Де ти, дівко? Принеси мені води. —

Козака Нетудихату(Їхав від дівчини)Вздрів вельможадурнуватийІ бере на кпини:

У шинку до козакаРаз присікалась шинкарка.Мов, і шапка не така,Й не така в нього чумарка.

До церкви причвалав старий козак.В поклоні ледь не до землі зігнувся:- Зроби, о Боже милосердний, так, Щоб я сьогодні ж в турка обернувся!

Раз прибився парубок на Січ – Жилавий і злющий.Кошовий питає: – В чому річ?Чом такий худющий?55

Їде шляхтич по дорозі,Хвалиться прислузі:– Я рубав тих запорожців,Як бур’ян у лузі!

Перебрався наш козакЯкось за границюТа й, на лихо, завернувВ турецьку каплицю.

У дворі, усівшись на дрючкиЙ дражнячи собачку,Дідугани раз про болячкиЗавели балачку.Перший мовив:...

Дід приїхав із села, ходить по столиці.Має гроші — не мина жодної крамниці.Попросив він:— Покажіть кухлик той, що з краю.— Продавщиця:— Что? Чево? Я нє понімаю.— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:— На Вкраїні живете й не знаєте мови.— Продавщиця теж була гостра та бідова.— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.— І сказав їй мудрий дід:— Цим пишатися не слід,Бо якраз така біда в моєї корови:Має, б...