➦ Я сам!
- Та ні дядь Іван, не треба, я сам..
➦ Родичі з села
- Твої родичі?
- Ага, свекор і свекруха.
➦ Про моду й погоду
Знайомій дівиці:
Такий холод, а ти скачеш
У куцій спідниці. –
А та каже: - Треба знати
Жіночу природу.
Ви дивитесь на погоду,
А жінки – на моду.
➦ Іспит без оцінки
На шофера, синку?
Та склав, татку.
А яку ж ти
Одержав оцінку?
Не одержав, не поставив
Інструктор нічого.
Чого раптом?
- Я з розгону
Налетів на нього.
Де ж він зараз?
До лікарні
Відвезли в суботу.
Лікар каже, що не скоро
Вийде на роботу.
➦ Де поділись сливи?
Де ви їх поділи?
А ми з татком, - каже хлопчик, -
Ввечері поїли.
А три кісточки лишили
Ви кому? Для мами?
Я лишив, бо татко сливи
Ковтав з кісточками.
➦ Вічна пам'ять
Що у Києві на стінах почепили дошки
"В цім будинку жив художник",
"В цьому жив письменник"?
А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник,
Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому
І виплачую проценти синові малому…
А коли засну навіки у сирій могилі,
Чи напишуть щось на хаті друзі мої милі?
— Не журись, — сказав Тимошка і утішив Гната:
Ми напишем на фанері: "Продається хата".
➦ Похорони вболівальника
Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт.
Сонце сяє, квітнуть квіти — золота пора.
Матч по радіо транслюють, йде футбольна гра.
Раптом мертвий віко скинув, у труні встає
Та й питає: — Хто там грає? Хто кому дає? —
І сказав йому товариш, відігнавши мух:
— Нашим знову наклепали. Спи вже краще, друг…
➦ Військова новела
Ще й таке було.
Увірвалися фашисти
У одне село.
Комендантом став єфрейтор,
Лютий чоловік.
Знав по-нашому три слова:
Яйка, млеко, шпік.
Раз увечері єфрейтор
Брів не знать куди,
А під хатою сиділи
Два старі діди.
-Ач, надувся,
фриць нещасний!-
Мовив дід Яким. -
Слухай, куме, як я буду
Розмовляти з ним.
- З німцем будеш
розмовляти?
Із отим? - Еге ж!
- Та хіба ж ти по-німецьки
Хоч словечко втнеш?
- Ге, як треба, то я, куме,
Й по-турецьки втну.
- То давай тоді балакай,
Починай, ну-ну…
Дід схопився й заходився
Німцю козирять:
- Поцілуй мене в те місце,
На якім сидять!
Став єфрейтор та й питає
По-німецьки: - Вас?!
- Точно так!
Мене спочатку,
Потім кума раз.
➦ Культура і овертюра
Не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися,
Наче дві тетері.
Бурчить вона: - Що за люди
Оті диригенти?
Могли б раніш настроїти
Свої інструменти.
Той цигика, той триндика,
Третій дме у дудку.
Затяг мене в цю оперу,
А ну тебе в будку!
Попереду літня жінка
Нахмурила брови:
- Тихо, - каже, - уверюра.
Припиніть розмови.
Та, що ззаду, огризнулась:
- Теж мені культура!
Це ще треба перевірить,
Хто з нас увертюра.
➦ Швидкий жених
Мчить, як вихор, через міст.
Гуркотить мотоциклет,
Як старе корито.
А назустріч старшина.
- Стій! - кричить сердито. -
Ви куди так летите?
Спішите в могилу?
- Ні, до загсу везу
Мотю свою милу.
- Що? - питає старшина. -
Я не бачу Моті.
- Значить, випала з сідла
Десь на повороті.
➦ Спірометрія
Обсягом легені,
Придумали простий прилад
Лікарі учені:
Дміть у трубку, а стрілочка
Фіксувати буде,
Скільки кубиків повітря
Влізло вам у груди.
Прибув якось здоровенний
Дядько в санаторій.
Лікарі перевіряють,
Чи на щось не хворий.
А поскільки там такого
Приладу не мали,
- Видуваєте ви скільки? -
Дядька запитали.
Той подумав і отвітив:
- Та усяк бувало.
Часом двісті, часом триста.
- А чого так мало?
- Ну чого… - подумав дядько
Ще якусь хвилину. -
Як закуска добра буде,
І півлітра двину…