Віршик про чорта Гундяєва-Япончика

... З подачі сатанинської руки,
Сховавши за іконами копита,
Осіли в наших храмах на віки
Служителі червонця і корита...


 

А ми синів ховаємо своїх
І піп російський святить їм могили...
Гонімо геть святителів таких,
Намісників пропитого Кирила.

Зустріне Люцифер під ворітьми
Патлатого московського заброду;
То чорний дух приречений, а ми –
Ми діти християнського народу.

Святий вогонь Христової землі
Горить у храмі чистому твоєму.
Кровоточива зірка на Кремлі
Не пересилить світла Вифлеєму.

Новоградець 

Худ. Alesha Stupin

Оцініть:

«Віршик про чорта Гундяєва-Япончика»

Оберіть дію
Всього голосів60