5 днів в плацкартному вагоні,
Я їхав в Крим, "который наш",
Купляв тараньку на пероні,
І недосмажений біляш.
Я мріяв, що побачу Саки,
І пиво питиму, на пляжі,
Та все чомусь пішло до ср***,
Й лиш обгорілі фюзеляжі,
Смердять...
Тепер Джанкой, і Сімферополь,
І Керченський в заторах міст,
Стискає сфінктер Севастополь,
Сезон пішов коту під хвіст.
Хоча жевріє ще надія,
На "славный бархатный сезон",
Та ЗСУ вбиває мрії,
Й все популярніший Кобзон.
5 днів в плацкартному вагоні,
Я в Мухосранськ вертався рідний,
Ох, англо-санкси в Пентагоні!
Ох, Байден, ти мені огидний!
На безіменному пероні,
Тараньку взяв, за три рубля,
Та відчуття, що я курсую,
Шляхом отого корабля.
(c) Андрій Попик