➦ Бажання ДАІшника. Анекдот
Зупинив даішник старенький "запорожець". І давай чіплятися:
Кузов брудний, димить сильно, і взагалі їздити на ньому не можна. коротше, каже:
- Номери знімати зараз будемо.
А сам на водія так дивиться, мовляв, які в тебе відповідні пропозиції є? А водієм був старий дід, борода по пояс, брови до щік. І каже той дід:
- Ти, дорогенький, не гарячкуй. Я взагалі-то - джин, і якщо ти мене з миром відпустиш, будь-яке твоє бажання враз виконаю.
Почухав даішник потилицю своєю паличкою, щоб краще думалося. Потім спину почухав, потім нижче і, нарешті, каже:
- Хочу, щоб у мене було те, про що всі говорять, і чого ні в кого немає.
- Це можна, - погодився джин.
Вирвав з бороди волосок, дмухнув на нього і сказав:
- Май совість!
➦ Новий лікар
Бог вирішив навести порядок в українській медицині. Спустився на землю лікарем в поліклініку.
Біля кабінету стоїть велика черга. До кабінету заїжджає інвалід на кріслі. Бог поклав на нього руки і каже:
- Встань і йди!
Він встає і виходить. Черга в коридорі цікавиться:
- Ну як новий?
- Так як і всі. Навіть тиск не поміряв.
➦ Мужик заступився за дівчину
Заходить мужик в автобус і бачить, як якийсь здоровань тягне до виходу дівчисько років 14-15. Та впирається і намагається звільнитися від здорованя:
- Ну не треба, ну я прошу ...
Мужик (між іншим, майстер спорту з боксу) вирішив втрутитися:
- Чуєш, мужик, дівчинку-то відпусти.
На що бурмило кидає йому у відповідь:
- Заглохни, недомірок!
Мужик недовго думаючи біля самого виходу зарядив йому в п'ятак. Той вилетів на зупинку, та так і сів з особою, повним здивування. На задньому майданчику, спостерігаючи цю сцену, хіхікають тінейджери. Мужик докірливо каже їм:
- Не могли дівчині допомогти. Ржете тут.
А ті, крізь сміх, відповідають:
- Чуєш, мужик, ти контролера вирубав!
➦ Нє гатова да євраінтеграциї!
Микола Янович прокинувся зранку, почистив зуби італійською зубною щіткою, намазавши на неї американську зубну пасту, поголився швейцарською бритвою, освіжив обличчя французьким одеколоном. Скип'ятив у шведському чайнику воду, попив бразильської кави з польської чашки, одягнув італійського костюма, начепив на руку швейцарського годинника, замкнув двері будинка на англійський замок.
Сів до німецького автомобіля, увімкнув японську магнітолу. Взяв фінського телефона і потелефонував до сина в Австрію.
Приїхавши на місце, поставив автомобіль на парковку, обладнану канадською системою відеоспостереження та ізраїльською системою сигналізації.
Увійшов до будівлі, піднявся за допомогою бельгійського ліфта двома поверхами вище, ступив у кімнату, де стояли журналісти з японськими і китайськими відеокамерами та промовив у південнокорейський мікрофон:
-Наша країна щє нє гатова да євраінтеграциї! Мі павінні падтрімати націанального вірабніка!
➦ Чуть не оглух!
Крикнув на майдані біля метро "Слава УкраЇні",
- чуть не оглух від відповіді...
➦ Український десант.
Офіцер-десантник США навчає новобранців:
- Запам'ятайте, в українців теж є повітряний десант. Один їх десантник впорається з трьома такими, як ви. Врахуйте, у них є і морський десант. Один впорається з п'ятьма такими, як ви. І зарубайте собі на носі: в українців є якийсь стройбат, так там взагалі звірі, - їм навіть зброю не видають.
➦ Шкільний анекдот. Збірка.
Вчителька:
- Вовочка, чому ти знову спізнився?
Вовочка:
- Hу, Марь Іванівна, ну ви ж самі говорили, що вчитись ніколи не пізно!
➦ Шкільні анекдоти
Вчителька пояснює дітям ділення. Написала на дошці “2:2″ і запитує:
- Діти, хто знає, що це означає?
- Нічия! – підскакує з першої парти Женя.
➦ Запасливий
- Знову мокрі черевики?! –
Сварить Вову мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, -
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
І. Січовик
➦ Невгамовний син
Запросив директор школи - це вже котрий раз! -
Матір лобура, що ходить у десятий клас.
- Угамуйте, - каже, - сина. Вчора ваш Петро
- Семикласниці Марусі поламав ребро. –
А матуся: - Ви, звиняюсь, странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина переломний вік.
➦ Анекдоти про вчителів
Йде по шкільному коридорі учень, вертить у руках запальничку. Назустріч йому - вчитель ОБЖ:
- Я тебе відучу курити, паразит!
- Іван Іванович, слово честі, я не курю!
- А навіщо тоді тобі запальничка?
- А я підпалюю петарди і кидаю їх у кабінет хімії.
- А… Тоді вибач!
***
➦ Гумореска про футбол
У дворі великий галас:
Пес Бровко і кіт Мурко
Поганять м´яча зібрались
Там, де грядка з часником.
- Гав! Няв! Перейняв!
- Хто це гам такий здійняв?
Це курчата і качата
Позбігались вболівать:
- Ців! Кудлатий, не зівати!
- Кря! Вусаню, так тримать!
- Няв! Гав! Проморгав!
Хто з них виграв, хто програв?
А ніхто. Бо вже з хатини
Із ганчіркою в руці
Поспішала господиня
Віншувати молодців.
- Ой! Няв!
- А щоб знав!
- Скаву! Гав! – пошкандибав…
І кудлатий, і вусатий
Кожен гру запам´ятав.
Л. Дяченко
➦ Чому я спізнився?
Це я запізнився до вас на урок?
Та знаєте, скільки я звідав морок?!
А ви поміркуйте: уранці спросоння
будильник ударив мене по долоні.
Хотів я проснутись, та, бісова сплюха,
подушка мені приліпилась до вуха.
Почав я взуватись, а тут черевик
вчинив на всю хату і лемент, і крик:
...
➦ Гумореска про Прибиту гирю
Знову Льоня – в дяді Льоші, знову на подвір´ї
все обмацує та ходить доокола гирі.
- Гарна іграшка? - питає в Льоні дядя Льоша.
Хлопчик глянув на спортсмена і каже: - Хороша.
- Отаку б тобі додому, правда?
- Правда, - каже, бо не знає іще Льоня, скільки гиря важить.
- То бери.
Хлопчина взявся обома руками – ані з місця двопудова,
як стіна, як камінь.
- Мало каші з´їв ти, хлопче, що ж будеш робити?
- Е-е, дядю, - усміхнувся, - та ж вона прибита.
Йосип Струцюк
➦ Не може бути. Гумореска
- Не відказуйся, на пляжі
тільки твій браток
закопав, зарив глибоко
одяг мій в пісок!
- Ні! Того не може бути,
мій мене послухав,
він черпав із річки воду
вашим капелюхом.
Йосип Струцюк
➦ Не встиг
Став Микола на порозі:
- Я ішов од бабці
і посередині рову
посковзнувсь на кладці…
- Як? У рів та в нових штанях? -
До Миколи мати.
- Мамцю, сталось все так швидко -
Я й не встиг їх зняти.
Йосип Струцюк
➦ Гумореска - Виправдався
Як вернувсь Івась додому:
не шапка – а клоччя.
Батько поглядом відміряв:
- Знов учворив, хлопче!...
Мне в руках подерту шапку,не підводить чола.
- То не я , то хлопці, - каже, -грали у футбола.
Батько: Ну, а ти дивився,роззявивши рота?
- Ні! – Підскочив аж Івасик. –Стояв на воротах!
Йосип Струцюк
