Як наші бабусі до кінця життя тримали сухарі в клунках, так ми по ходу триматимемо заряджені павербанки.
А онуки будуть ржати - баба зовсім поїхала, по бездротовій же все заряджається де завгодно.
А ми такі - йой, дитино, краще тобі того не знати. І їхні батьки, ті які наші діти, їм шепотітимуть: не іржи з баби, баба війну пройшла, по кілька діб без інтернету сиділа.
Обійняв бабу? Ну добре, іди сюди, розблокую твій нейролінк, поганяєш з хлопцями в футбол.