В ресторан заходить український етнозоологіст. Явно чимось незадоволений. Сідає за столик, підкликає офіціянта до себе й питає в нього:
— А що то у вас там чорніється в кутку? То, часом, не жиденя?
— Та ні, то рояль, то чорний лак.
— А-а...
Але щось крутиться, вертиться, знову підкликає офіціянта до себе, питає:— А що то у вас там біліється в кутку, то, часом, не жиденя?
— Та ні, то рояль, то клавиші від рояля, зі слонової кістки.
— От кляті жиди! — слоненятко замордували...
— А що то у вас там чорніється в кутку? То, часом, не жиденя?
— Та ні, то рояль, то чорний лак.
— А-а...
Але щось крутиться, вертиться, знову підкликає офіціянта до себе, питає:— А що то у вас там біліється в кутку, то, часом, не жиденя?
— Та ні, то рояль, то клавиші від рояля, зі слонової кістки.
— От кляті жиди! — слоненятко замордували...