Комарика вчила мати: — Знай, синочку, й пам'ятай: На чиєму носі сядеш, Тому й пісеньку співай. А комарик тільки сів, Тільки пісеньку завів Та встромив свій хоботочок В перенісся межи брів, Як його по спинці ляп! — І загинув Божий раб. За що вбили
Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибулої І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло — що б ви думали? —коня. Довго-довго із-за тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів
Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: — Ти в пивну не клич Івана, він за ум узявся. Все читає та читає, книгами обклався.— А сусід собі подумав: — Значить, все в порядку. Не збрехав, що десь у книзі заховав
Прийшли в гості дядько й тітка, біля столу сіли, По чарчині випивали, стиха гомоніли. Не спускав очей із дяді кучерявий хлопчик, Ясноокий, повнощокий, жвавий, як горобчик. Раптом кинувся до гостя: — Ох ви, дядю, сила! Про вас, дядю, моя мама правду
Ходять двоє зоопарком. Обоє «під газом». Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: — Зажили б ми з тобою, як графи, Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи. Ото була б насолода! Випив чарку вранці, А горілка до вечора текла б по горлянці. Другий
Мама ввечері прийшла з поля, із прополки, А назустріч їй біжить стрибунець Миколка. Стерегло город і сад цілий день хлоп'ятко. —Ну, синочку, як діла? — Мамо, все в порядку. Я й циганці допоміг!. — Що ж вона робила? — На городі і в саду курочку ловила. А
Вже міліція два штрафи Уліпила Гнату, А він гонить самогонку Й каже: — Буду гнати! — Вас же можуть посадити,— Нагадують люди. А він каже: — Як посадять, То син гнати буде. — І син може,— кажуть люди,— Потрапить за грати.— А Гнат каже: — Як потрапить, То
Вийшла заміж молодичка за діда старого, Бо була нова машина «Жигулі» у нього. Вийшла заміж та й сказала: — Заводь мотор, діду. Я з тобою «Жигулями» на базар поїду.— Посідали у машину й двинули щодуху. Забув старий недотепа про правила руху. Розвернувся
— Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи в ріку заходиш — Від зеленого грибка ока не відводиш. Що привабило тебе? Загорілі дами Чи тонесеньке дівча з чорними бровами? — Відчепися! Я дивлюсь
От біда! Накоїв шкоди пустунець синок. Татко врізав нижче спини, знявши поясок. Той у сльози. Батько просить: — Годі сльози лить. Ну не плач, бо вже у мене аж душа болить.— Та синочка це, як видно, мало утіша. — Тут болить у мене дужче, ніж твоя душа.