» » Сторінка 17
Оцініть:
У шинку до козака
Раз присікалась шинкарка.
Мов, і шапка не така,
Й не така в нього чумарка.

0
1 121
Оцініть:
До церкви причвалав старий козак.
В поклоні ледь не до землі зігнувся:
- Зроби, о Боже милосердний, так,
Щоб я сьогодні ж в турка обернувся!

0
1 710
Оцініть:
Раз прибився парубок на Січ –
Жилавий і злющий.
Кошовий питає: – В чому річ?
Чом такий худющий?55

0
986
Оцініть:
Їде шляхтич по дорозі,
Хвалиться прислузі:
– Я рубав тих запорожців,
Як бур’ян у лузі!

0
824
Оцініть:
Перебрався наш козак
Якось за границю
Та й, на лихо, завернув
В турецьку каплицю.

0
1 373
Оцініть:
У дворі, усівшись на дрючки
Й дражнячи собачку,
Дідугани раз про болячки
Завели балачку.
Перший мовив:
...

0
1 418
Оцініть:
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови.
— Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
— І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика, а не знає мови......

Павло Глазовий. „Сміхологія” — Київ, „Дніпро”, 1989.

0
3 162