Яких у світі не буває"штук" (Я чув історію непросту, Як славний Максим Гальчук Командував колгоспом)... * * * Голова зібравсь виходить, Коли хтось в двері стука;- Якийсь іноземець заходить: -Дай зємлю...падлюка(!)... Не стерпів такої наруги
- Знову мокрі черевики?! – Сварить Вову мати. Ти, мабуть, в усіх калюжах Встигнув побувати? - Що ви, мамо, - каже Вова, - Не хвилюйтесь дуже: Ще й на завтра залишилось Чотири калюжі! І. Січовик
Запросив директор школи - це вже котрий раз! - Матір лобура, що ходить у десятий клас. - Угамуйте, - каже, - сина. Вчора ваш Петро - Семикласниці Марусі поламав ребро. – А матуся: - Ви, звиняюсь, странний чоловік. Я ж не винна, що у сина переломний вік.
У дворі великий галас: Пес Бровко і кіт Мурко Поганять м´яча зібрались Там, де грядка з часником. - Гав! Няв! Перейняв! - Хто це гам такий здійняв? Це курчата і качата Позбігались вболівать: - Ців! Кудлатий, не зівати! - Кря! Вусаню, так тримать! - Няв!
Це я запізнився до вас на урок? Та знаєте, скільки я звідав морок?! А ви поміркуйте: уранці спросоння будильник ударив мене по долоні. Хотів я проснутись, та, бісова сплюха, подушка мені приліпилась до вуха. Почав я взуватись, а тут черевик вчинив на всю
Знову Льоня – в дяді Льоші, знову на подвір´ї все обмацує та ходить доокола гирі. - Гарна іграшка? - питає в Льоні дядя Льоша. Хлопчик глянув на спортсмена і каже: - Хороша. - Отаку б тобі додому, правда? - Правда, - каже, бо не знає іще Льоня, скільки
- Не відказуйся, на пляжі тільки твій браток закопав, зарив глибоко одяг мій в пісок! - Ні! Того не може бути, мій мене послухав, він черпав із річки воду вашим капелюхом. Йосип Струцюк
Став Микола на порозі: - Я ішов од бабці і посередині рову посковзнувсь на кладці… - Як? У рів та в нових штанях? - До Миколи мати. - Мамцю, сталось все так швидко - Я й не встиг їх зняти. Йосип Струцюк
Як вернувсь Івась додому: не шапка – а клоччя. Батько поглядом відміряв: - Знов учворив, хлопче!... Мне в руках подерту шапку,не підводить чола. - То не я то хлопці, - каже, -грали у футбола. Батько: Ну, а ти дивився,роззявивши рота? - Ні! – Підскочив аж
Несподівана хвороба причепилась до Луки: На лопатках появились невеличкі бугорки.