Риють землю москалі - дамбу насипають. А для чого їм та дамба і самі не знають. То ми їм відповімо, взявши всі лопати: - На тій дамбі, москалі, будем ВАС ховати!!!
Я на вечерю під вино з'їв капусти два кіло. Побоюючись діареї, з'їв салат із орхідеї. Щоб не мучив злий запор, з'їв китайська помідор. Щоб не дошкуляли гази, з'їв я ананас і зрази. Щоб був глибокий сон, з'їв болгарський патисон. Покурив і спатоньки
Наша молодь, люди файні, Лиш нефайна їхня суть, Цілий день сидять в онлайні, А за лайки - загризуть!
(закарпатська бувальщина) Йду по МукачЕву. Гарнов літньов днинов Позирав - назустріч Йовбак з карабінов!...
Любіть українок, як сонце любіть, Як землю батьківську - без тями. Не бійтеся щирість свою проявить Словами, губами, руками...
Від роботи дохнуть коні, тільки Я - безсмертний поні!
Якщо ти кожен день бухаєш, Ти просто білочку шукаєш. Ти не хвилюйся час прийде, Вона сама тебе знайде!
Йду з сокирою в руці, й посмішкою на лиці, в нас на танцях у селі, появились москалі.
Хлопчик у море зайшов по коліна, Поруч акула пливла зголодніла. Раптом втікла, як від плями мазуту; Діти Чорнобиля – справжня отрута.
Мені тринадцятий минало, мені купили жигулі, Мені так любо любо стало, що я заїхав у таксі, Мене міліція шукає,а я сиджу у гаражі, Останю пляшку допиваю і ремонтую жигулі.
У садочку номер десять, тихо гралась дітвора: - Сука! Блять, віддай подушку! - Не пизди, вона моя!
Курить травку їжачок Ну єбать він дурачок На пеньочку він сидить Бо не знає що робить...
Хлопчик маленький по лісу блукав, хоботом шишки з дерев позбивав. Раптом в калюжу копитцем заліз - Тихо шумів Чорнобильський ліс.
Падав сніг на поріг, Було дуже слизько. Утікайте москалі, Бо Бандери близько!
Як щось не клеється в житті. І вже самотнісьть ломить кості. Ти "Суперклей" нюхни зі злості. І Губка Боб прийде у гості.