Прийом до ВУЗа
- Пане абітурієнт, а ну прочитайте мені що-небудь пушкінське, наприклад з "Євгенія Онєгіна".
- Мій дядько - ректор інституту ...
- Дякую, вистачить, Ви прийняті.
Головні підрозділи: Анекдоти, Український гумор, Про кумів
- Вітьок, шо сталось? - Мене із інституту поперли. - Не плач! Солдати не плачуть!
На екзамені в інституті: - Молодий юначе, чому ви не хочете вчитись. - А навіщо мені вчитись, пане професоре. От ви вчилися все життя, а скільки отримуєте? - 3 000 гривень на місяць. - Ось бачите: мені цих грошей не
Їдуть двоє у львівському трамваї і бачать в кутку забився якийсь хлопака. Один другому й каже:
- Мабуть москаль, потрібно провірити.
- А що з науки їдеш ?
- У-гу.
- Не колиться.
- А що мабудь голодний ?
- У-гу.
- Не колиться.
- А скільки тобі років ?
- Ну в сяньтябре будет двацать.
- Ой синку не буде !!!
Стрів на вулиці Матвія
Панько Сарана.
— Здрастуй, — каже. — Познайомся:
Це моя жона.
— Дуже радий, дуже радий! —
Вигукнув Матвій.
Цмокнув жінку в праву ручку,
Поклонився їй,
А Панькові тихо мовив:
— Я не доберу,
Як ти міг узяти жінку
Отаку стару?
Видно, старша літ на двадцять?
— Ні, на двадцять п'ять.
Так зате грошви у неї
Свині не їдять. —
А Матвій ще тихше шепче:
— К бісу та грошва,
Як вона сліпа на око
Та іще й крива.
— Ай, — махнув Панько рукою, —
Хто з нас без гріха?
Не шепчи, балакай вільно,
Бо вона й глуха.
Наш сайт це передусім підбірка найкращих приколів та жартів. Велика увага присвячується розділу - Анекдоти, де ми намагаємого постити щодня лише вибрані твори українською мовою.
Видасть Вам щодня порцію свіжих анекдотів українською мовою, які мають такі якості: