Дитячі анекдоти про школу. Збірка
Підбірка дитячих анекдотів про школу з 90-х років.
В збірці висміюються відносини між вчителями та школярами.
Анекдоти не мають пошлятини та можуть використовуватись у школі для проведення вечірок і конкурсів. ***
Одного разу вчителька не витримала і суворо сказала:
— Усе! Завтра без батьків не з’являйся!
Наступного дня вчителька спитала:
— Де ж твої батьки?
Денис знизав плечима і відповів:
— Удома забув...
***
— Тарасе! Ти добре засвоїв сьогоднішній урок?
— Добре.
— А про що я говорила?
— Ви весь урок казали, щоб ми сиділи тихо.
***
Першокласниця на уроці декламувала вірш і збилася. Настала пауза. Учениця повернулася до вчительки, чекаючи, що та підкаже. Потім запитала:
— Що, ви теж забули?
— Чому ти приходиш до школи непричесаний?
— Бо в мене немає гребінця.
— А ти не можеш причесатися батьковим?
— Й.
— Чому?
— А батько лисий.
***
Учитель:
— Скажи, Сашко, які дні найкоротші?
— Святкові.
— Чому?
— Тому що швидко минають.
***
— Любомире, ти приходиш до школи останнім, а йдеш першим...
— Але ж, пане вчителю, не можу я запізнюватися і вранці і ввечері!
***
Школа. До класу заходить новий учитель літератури.
— Попереджаю вас одразу: хто грубо висловлюватиметься і перекручуватиме нашу мову, дістане в рило без зайвих базарів.
***
Класний керівник:
— Як ви трудилися вдома?
Петрик:
— Вдома я трудився над тарілкою з пиріжками, а потім над компотом.
***
Сергій часто запізнювався. От і сьогодні на першому уроці його не було. Раптом у двері постукали. Вчитель гукнув:
— Заходь, заходь, Сергійко, і відразу щоденника на стіл!
Двері відчинилися, і до класу зайшов директор школи Сергій Петрович.
***
Йдучи зі школи, маленький Сем переходив убрід рівчак. Раптом почався дощ.
«Треба ховатися, а то промокну!» — подумав Сем і пірнув у воду!
***
На перерві дівчатка розмовляли про улюблених і нелюбимих учителів. До них підійшла Даринка.
— Диринко, а ти кого боїшся?
— Мишей.
***
Першокласниця Таня прийшла до дитячої художньої студії показати свої роботи і запитала керівника:
— А тим, хто краще від усіх малює, дають подарунки?
— Не тільки подарунки, а й медалі...
— Шоколадні?!
***
— Семене, в твоєму переказі я нарахував десять помилок, їх не могло бути менше?
— Могло, звичайно, якби я все переказав у двох словах.
***
На уроці фізкультури вчитель карає учня, що запізнився:
— Стань у шеренгу останнім!
— Не можу, — відповів той, — це місце вже зайнято.
***
— Вовочка, це вже занадто! Сьогодні в тебе немає не тільки зошитів, але навіть і підручника! Ти знаєш, як називають солдата без зброї?
— Так, знаю — генералом.
***
Учителька викликала Максима до дошки. Він вийшов і мовчить.
— Я тебе слухаю.
— А як це? — здивувався Максимко. — Я ж нічого не кажу!
**
Мама запитує першокласницю:
— Тебе на яку парту посадили?
— На другу.
— А хто за тобою сидить?
— Не знаю. Учителька заборонила нам крутити головою.
***
Вранці Жан старанно, довго тре губкою чоло.
— Що ти робиш? — хвилюється мама.
— Учора вчитель сказав, що коли я не знаю урока, в мене це на лобі написано. Але я й сьогодні урока не знаю.
***
— Ось це!
— А точніше?
— Ну, ось це.
— Сідай. Ставлю тобі.
— Що?
— А ось це!
***
У піонертаборі вожатий оголошує:
— Сьогодні на сніданок чай.
— А він хоч солодкий?
— Може, ти ще й заварку попросиш?!
***
Учитель викликає учнів до дошки розв’язувати задачі. Двоє ледарів злякалися і заховались під парту. Вчитель помітив це та й каже:
— Гей, ви, вилізайте! Заховатися вирішили?
— Та ні, ми тут ручку піднімаємо, що впала.
— А чому вдвох?
— Важка, зараза!
***
Учитель ботаніки на екскурсії в садовому розсаднику:
— Подивіться, цей саджанець невдалий. Вік не дасть гарних бананів.
— Звичайно, не дасть, пане вчителю. Це саджанець апельсинового дерева.
***
Учитель фізики будить учня, що заснув:
— І кого ти бачив уві сні?
— Ломоносова. Він вам, Петре Івановичу, вітання передавав!
***
Учителька:
— Людо, тобі подобається моя нова зачіска?
— Ага! Вона називається «Ранок у курятнику!
***
— А у нас новий фізрук!
— Звідки ти знаєш?
— Я сам на власні очі чув.
***
Учень нерозбірливо читав англійський текст, перекручуючи слова.
— А тепер, — сказала вчителька, — переклади це на англійську!
***
— Хто такий «оратор»?
— Це котрий багато горланить.
— Тоді у мене в класі половина «ораторів».
***
— Петрику, чому ти лінуєшся? Нічого, я візьмусь за тебе — до кінця року в мене працюватимеш, як японський телевізор!
***
— Які рослини ростуть у степу?
— Та ви що! Я ж у степу не був!
***
— Мамо, чому ти завжди стоїш біля вікна, коли я співаю?
— Щоб люди не подумали, що я тебе б’ю!
***
На уроці перекладали англійський текст.
Учителька:
— Я повинна відзначити роботу Синявіна. Він дуже справно переклав текст з зошита Марічки до свого!
***
Учень:
— У насінні є білок... — Подумавши: — Жовток...
Учителька:
— Отож, яєчня!
***
На перерві вчителька зупиняє учня, що біжить:
— Куди летиш?
Учень кепкує:
— У гніздо!
— Обережно, пернатий друже!
***
Федір часто на перервах ображав дівчат.
— Тобі не соромно? — спитала вчителька.
— А вони самі боляче б’ються! — виправдовувався той.
— Але ж ти маєш бути рицарем!
— А у рицарів була зброя, — відповів Федько, — і їм не так діставалося!
***
— Григорію Петровичу, я проспав!
— Потрібно було попередити заздалегідь!
***
***
Петро біля дошки розв’язував задачу. Довго пихтів, чухав потилицю і нарешті за допомогою вчительки розв’язав.
— Гаразд, — сказала Катерина Яківна, — ставлю тобі авансом «три»!
— А в получку буде «пара»! — прокоментував з останньої парти Сашко Зайцев.
***
На уроці російської мови до класу зайшов учитель фізкультури і попросив, щоб до кінця уроку кожен з учнів написав свій режим дня. Після дзвоника він зібрав аркуші і почав читати. Раптом на його обличчі з’явився подив.
— Послухайте, що написав Мишко: «Я прокидаюся о 8 годині, зарядку роблю о 7 годині 05 хвилин».
***
Ганна Григорівна кілька разів робила зауваження Віті Антонову, нарешті її терпець урвався:
— Усе, Антонов!
— Чого? — запитав Антонов.
— Завтра до школи без батьків не приходь!
— Угу, — сказав Антонов.
— Що — «угу» ?
— Завтра до школи не прийду, — відповів Антонов.
***
... Минуло десять хвилин після початку уроку, як хтось постукав у двері, — Увійдіть, — сказав учитель. Двері відчинилися, і з’явився за хеканий Юріс.
— «Я люблю спостерігати за польотом птахів...»
Тут один учень запитав учительку:
— А якщо я не люблю спостерігати за польотом птахів, мені теж писати?
— Здрастуй, Юрісе, що скажеш? — спитав учитель.
— Олександре Вікторовичу, можна увійти?..
***
Учням задали письмове домашнє завдання з анатомії на тему: «Робота м’язів». Наступного дня всі принесли свої роботи. Учитель їх переглянув, потім звернувся до класу:
— Я повинен відзначити роботу Дюбуа. Зробив він її сумлінно. Правда, назва його роботи дещо оригінальна: «Лабораторна робота м’язів П’єра Дюбуа»,
***
Одного разу до класу зайшов невідомий, з вигляду старшокласник. Діти його оточили, а Васько вигукнув:
— Ей, довготелесий, дістань горобчика!
І всі засміялися.
— Зараз дістану! сказав «новенький».
Потім він дістав з портфеля класний журнал і сказав:
— Сідайте. Я ваш новий учитель!
Головні підрозділи: Анекдоти, Український гумор, Про кумів
В збірці висміюються відносини між вчителями та школярами.
Анекдоти не мають пошлятини та можуть використовуватись у школі для проведення вечірок і конкурсів. ***
Одного разу вчителька не витримала і суворо сказала:
— Усе! Завтра без батьків не з’являйся!
Наступного дня вчителька спитала:
— Де ж твої батьки?
Денис знизав плечима і відповів:
— Удома забув...
***
— Тарасе! Ти добре засвоїв сьогоднішній урок?
— Добре.
— А про що я говорила?
— Ви весь урок казали, щоб ми сиділи тихо.
***
Першокласниця на уроці декламувала вірш і збилася. Настала пауза. Учениця повернулася до вчительки, чекаючи, що та підкаже. Потім запитала:
— Що, ви теж забули?
— Чому ти приходиш до школи непричесаний?
— Бо в мене немає гребінця.
— А ти не можеш причесатися батьковим?
— Й.
— Чому?
— А батько лисий.
***
Учитель:
— Скажи, Сашко, які дні найкоротші?
— Святкові.
— Чому?
— Тому що швидко минають.
***
— Любомире, ти приходиш до школи останнім, а йдеш першим...
— Але ж, пане вчителю, не можу я запізнюватися і вранці і ввечері!
***
Школа. До класу заходить новий учитель літератури.
— Попереджаю вас одразу: хто грубо висловлюватиметься і перекручуватиме нашу мову, дістане в рило без зайвих базарів.
***
Класний керівник:
— Як ви трудилися вдома?
Петрик:
— Вдома я трудився над тарілкою з пиріжками, а потім над компотом.
***
Сергій часто запізнювався. От і сьогодні на першому уроці його не було. Раптом у двері постукали. Вчитель гукнув:
— Заходь, заходь, Сергійко, і відразу щоденника на стіл!
Двері відчинилися, і до класу зайшов директор школи Сергій Петрович.
***
Йдучи зі школи, маленький Сем переходив убрід рівчак. Раптом почався дощ.
«Треба ховатися, а то промокну!» — подумав Сем і пірнув у воду!
***
На перерві дівчатка розмовляли про улюблених і нелюбимих учителів. До них підійшла Даринка.
— Диринко, а ти кого боїшся?
— Мишей.
***
Першокласниця Таня прийшла до дитячої художньої студії показати свої роботи і запитала керівника:
— А тим, хто краще від усіх малює, дають подарунки?
— Не тільки подарунки, а й медалі...
— Шоколадні?!
***
— Семене, в твоєму переказі я нарахував десять помилок, їх не могло бути менше?
— Могло, звичайно, якби я все переказав у двох словах.
***
На уроці фізкультури вчитель карає учня, що запізнився:
— Стань у шеренгу останнім!
— Не можу, — відповів той, — це місце вже зайнято.
***
— Вовочка, це вже занадто! Сьогодні в тебе немає не тільки зошитів, але навіть і підручника! Ти знаєш, як називають солдата без зброї?
— Так, знаю — генералом.
***
Учителька викликала Максима до дошки. Він вийшов і мовчить.
— Я тебе слухаю.
— А як це? — здивувався Максимко. — Я ж нічого не кажу!
**
Мама запитує першокласницю:
— Тебе на яку парту посадили?
— На другу.
— А хто за тобою сидить?
— Не знаю. Учителька заборонила нам крутити головою.
***
Вранці Жан старанно, довго тре губкою чоло.
— Що ти робиш? — хвилюється мама.
— Учора вчитель сказав, що коли я не знаю урока, в мене це на лобі написано. Але я й сьогодні урока не знаю.
***
— Ось це!
— А точніше?
— Ну, ось це.
— Сідай. Ставлю тобі.
— Що?
— А ось це!
***
У піонертаборі вожатий оголошує:
— Сьогодні на сніданок чай.
— А він хоч солодкий?
— Може, ти ще й заварку попросиш?!
***
Учитель викликає учнів до дошки розв’язувати задачі. Двоє ледарів злякалися і заховались під парту. Вчитель помітив це та й каже:
— Гей, ви, вилізайте! Заховатися вирішили?
— Та ні, ми тут ручку піднімаємо, що впала.
— А чому вдвох?
— Важка, зараза!
***
Учитель ботаніки на екскурсії в садовому розсаднику:
— Подивіться, цей саджанець невдалий. Вік не дасть гарних бананів.
— Звичайно, не дасть, пане вчителю. Це саджанець апельсинового дерева.
***
Учитель фізики будить учня, що заснув:
— І кого ти бачив уві сні?
— Ломоносова. Він вам, Петре Івановичу, вітання передавав!
***
Учителька:
— Людо, тобі подобається моя нова зачіска?
— Ага! Вона називається «Ранок у курятнику!
***
— А у нас новий фізрук!
— Звідки ти знаєш?
— Я сам на власні очі чув.
***
Учень нерозбірливо читав англійський текст, перекручуючи слова.
— А тепер, — сказала вчителька, — переклади це на англійську!
***
— Хто такий «оратор»?
— Це котрий багато горланить.
— Тоді у мене в класі половина «ораторів».
***
— Петрику, чому ти лінуєшся? Нічого, я візьмусь за тебе — до кінця року в мене працюватимеш, як японський телевізор!
***
— Які рослини ростуть у степу?
— Та ви що! Я ж у степу не був!
***
— Мамо, чому ти завжди стоїш біля вікна, коли я співаю?
— Щоб люди не подумали, що я тебе б’ю!
***
На уроці перекладали англійський текст.
Учителька:
— Я повинна відзначити роботу Синявіна. Він дуже справно переклав текст з зошита Марічки до свого!
***
Учень:
— У насінні є білок... — Подумавши: — Жовток...
Учителька:
— Отож, яєчня!
***
На перерві вчителька зупиняє учня, що біжить:
— Куди летиш?
Учень кепкує:
— У гніздо!
— Обережно, пернатий друже!
***
Федір часто на перервах ображав дівчат.
— Тобі не соромно? — спитала вчителька.
— А вони самі боляче б’ються! — виправдовувався той.
— Але ж ти маєш бути рицарем!
— А у рицарів була зброя, — відповів Федько, — і їм не так діставалося!
***
— Григорію Петровичу, я проспав!
— Потрібно було попередити заздалегідь!
***
***
Петро біля дошки розв’язував задачу. Довго пихтів, чухав потилицю і нарешті за допомогою вчительки розв’язав.
— Гаразд, — сказала Катерина Яківна, — ставлю тобі авансом «три»!
— А в получку буде «пара»! — прокоментував з останньої парти Сашко Зайцев.
***
На уроці російської мови до класу зайшов учитель фізкультури і попросив, щоб до кінця уроку кожен з учнів написав свій режим дня. Після дзвоника він зібрав аркуші і почав читати. Раптом на його обличчі з’явився подив.
— Послухайте, що написав Мишко: «Я прокидаюся о 8 годині, зарядку роблю о 7 годині 05 хвилин».
***
Ганна Григорівна кілька разів робила зауваження Віті Антонову, нарешті її терпець урвався:
— Усе, Антонов!
— Чого? — запитав Антонов.
— Завтра до школи без батьків не приходь!
— Угу, — сказав Антонов.
— Що — «угу» ?
— Завтра до школи не прийду, — відповів Антонов.
***
... Минуло десять хвилин після початку уроку, як хтось постукав у двері, — Увійдіть, — сказав учитель. Двері відчинилися, і з’явився за хеканий Юріс.
— «Я люблю спостерігати за польотом птахів...»
Тут один учень запитав учительку:
— А якщо я не люблю спостерігати за польотом птахів, мені теж писати?
— Здрастуй, Юрісе, що скажеш? — спитав учитель.
— Олександре Вікторовичу, можна увійти?..
***
Учням задали письмове домашнє завдання з анатомії на тему: «Робота м’язів». Наступного дня всі принесли свої роботи. Учитель їх переглянув, потім звернувся до класу:
— Я повинен відзначити роботу Дюбуа. Зробив він її сумлінно. Правда, назва його роботи дещо оригінальна: «Лабораторна робота м’язів П’єра Дюбуа»,
***
Одного разу до класу зайшов невідомий, з вигляду старшокласник. Діти його оточили, а Васько вигукнув:
— Ей, довготелесий, дістань горобчика!
І всі засміялися.
— Зараз дістану! сказав «новенький».
Потім він дістав з портфеля класний журнал і сказав:
— Сідайте. Я ваш новий учитель!
Головні підрозділи: Анекдоти, Український гумор, Про кумів
