Анекдот про пошуки

Іде по військовій частині солдат і тягне тачку, повну з гівном. Тягне-тягне, а тут назустріч прапорщик:
(П) – Стій, що вкрав?
(С) – Та нічого я не вкрав!
Прапорщик закочує рукави і починає нишпорити в гівні. Нічого не находить і відпускає солдата. Їде він далі. А назустріч офіцер, зразу питає:
(О) – Стій, що вкрав? розказуй!
(С) – Та нічого я не вкрав!
Офіцер теж закочує рукави і обшукує тачку. Теж нічого не находить і відпускає солдата. Доїжає до КПП, і тут його теж зупиняють:
(К) – Стій, що вкрав?
(С) – Нічого не вкрав?
Тачку тут так само обшукуєте, нічого не находять і випускають його. Виходить солдат за межі частини і сам до себе говорить:
- Що вкрав? Що вкрав? Тачку вкрав!

У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі
І поклавши кучеряву на плече голівку:
— Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку.—
Мартин губу закопилив і сказав суворо:
— Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро.
Такі речі, їй же право, аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене і скучно, і нудно.
— А я,— каже йому жінка,— щоб нудьгу розвіять,
Буду сидіть біля моря і про тебе мріять.—
Мартин її приголубив: — Ах ти ж моя зоре!
Сиди краще біля мене і думай про море.