Музей слави

Йде браконьєр по березі озера, а на плечах дві величезні щуки несе.
Тут його рибнагляд зупиняє, мовляв, потрапив ти дядько, а браконьєр і каже:
— Мужики, не повірите, я цих щук з дитинства знаю!
— ???
— Ну відкриваю я якось банку з ікрою, а там два малька, ну я їх в цій баночці годував-годував, потім вони почали рости, місця, природно, мало стало, я пересадив їх в трилітровий слоїк, там годував, і там місця стала мало для них, пересадив їх у ванну, і там годував... і от нарешті і ванна для них мала стала, я прийшов на берег озера і відпустив їх... Тепер приходжу, свисну, вони припливають, я їх погодую і вони спливають. . Не вірите? Хочете, покажу?
Рибнагляд в подиві:
— Ну покажи?

Мама ввечері прийшла з поля, із прополки,
А назустріч їй біжить стрибунець Миколка.
Стерегло город і сад цілий день хлоп'ятко.
—Ну, синочку, як діла?
— Мамо, все в порядку.
Я й циганці допоміг!.
— Що ж вона робила?
— На городі і в саду курочку ловила.
А курочка як стрибне! і сховалась в просі.
Якби я не допоміг, то ловила б досі.