➦ Як ми з кумом дикарями були

Повернули нам здоров'я лікарі
І сказали: — Ну, живіть, богатирі?
Ми з лікарні подались в аеропорт
І махнули «дикарями» на курорт.

➦ Кумів реактор

Докотилася до кума новина,
Що вино робити можна з кавуна.
Кум — страшенно нетерплячий чоловік.
Він негайно ж кавуняру приволік.

➦ Як куми футболістами були

Ми футбол із кумом любимо.
— Давай, куме, м'яч футбольний купимо! —
Тренувалися ми з кумом аж три дні.
Бив я кумові в ворота, кум — мені.
І такого ми з ним класу досягли,
Що й самі собі страшними вже були.
Тож пішли ми у команду «Урожай»
І сказали капітанові: — Приймай! —
Капітан оглянув кума і мене.
— Ось вам м'ячик. Хто сильніше фугоне? —
Кум підскочив, закричав: — Фізкультпривіт! —
Та футболом капітана — у живіт!
Як водою капітана відлили,
Він сказав: — Обох приймаю. Ви — орли!
Всі були б такі в команді «Урожай»,
Ми поклали б на лопатки Уругвай,
Перу, Мексіку, і Чілі, й Парагвай.
Завтра в нападі ти гратимеш, орел!
Приїздить до нас команда «Мукомел».—
Гей, як вийшов же на поле «Урожай»!
Кум — дев'ятка, я — семірка, правий край.
Кум попереду, я ззаду — біжимо.
Кум наліво, я направо — куємо.
Я в офсайді, кум на вихід подає,
Я пасую, кум шурує — штука є!
Кум обрав для себе тактику круту:
Як не влучить у коліно, б'є в п'яту.
Громові шумлять овації кругом,
Як він ріже кутові «сухим листом».
Кум від злості вже аж зуби вишкіря —
Все ніяк не костильне воротаря.
Він літає, він встигає всюди й скрізь.
Дав об штангу головою, штанга — трісь!
Повалив ворота к бісу той удар.
Б'ється в сітці, як рибина, воротар.
Тут суддя на нас зненацька як стрибне!
Ухопив за руки кума і мене:
— Годі бити! «Урожай» ваш переміг!
У противників — ні рук уже, ні ніг.—
Кум трясеться: — Накладу я ще й судді...—
Я питаю: — А хто ж приз нам дасть тоді?
Він і так уже, сердешний, шкутильга,
В нього права не згинається нога.—
А суддя весь час не зводить з нас очей,
Просить: — Братці, в мене ж четверо дітей!
Через день летіла звістка з краю в край,
Що розігнано команду «Урожай».
Хто нам скаже, що ми з кумом не орли?
Дві команди одним духом рознесли.

➦ Жора і Лора

Жорі й Лорі — по сімнадцять.
Лора каже: — Жоро,
От де хохма! Я дитину
Буду мати скоро.
Батько сердиться на мене,
Заїдає мати.
«Чим,— чіпляються,— дитину
Будеш годувати?» —
Жора свиснув: Не тушуйся.
Нам з тобою хватить,
Бо на мене ще мій предок
Аліменти платить.

➦ Козацький кіт

➦ Про стурбованість світових лідерів війною в Україні

➦ Бойовий олень б'є мисливця!

[media=https://www.youtube.com/watch?v=bpnatyfN_to]

➦ Схема поділу свинини

➦ Синяк від бумеранга

- Ти чому весь в синяках?
- Та ось, бумеранг знайшов, від нього і синяки!
- Ну то викинь його!
- На, блять, сам його викидуй!

➦ Синові попалась стерва!

- Кума, ну як в тебе дочка влаштувалася?
- Чудово! Чоловік любить, шуби купує, на курорти возить...
- А син?
- А синові стерва попалася... То шубу їй купи, то на курорт звози!

➦ Що означає слово Укроп?

➦ Страшний сон

➦ Перший лист

Петя Коржик, той, що ходить до другого класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу:
«Добрий день вам, дядьку її тітко! Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості, татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
Я вас перший на пероні між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу».

➦ Однокашник - гумореска Глазового

— Хто там, синку, в двері стукав?
— То якийсь дідок,
Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.
Він говорить, що приїхав із села до нас,
Що колись ходив з тобою у четвертий клас.
— Йди скажи: немає татка. То якесь брехло.
У четвертім нашім класі лисих не було.

➦ Інтелігентна розмова

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Далі.
— Гоголь.
— Далі.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Далі, синку.
— Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак.—
Ялисей зрадів: — Прекрасно!
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

➦ Невгамовний син

Запросив директор школи — це вже котрий раз! —
Матір лобура, що ходить у десятий клас.
— Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро
Семикласниці Марусі поламав ребро.—
А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина переломний вік.

➦ Чистий розум

— А ти, татку, пам'ятаєш,— питає мала,—
Коли Пушкін народився? Якого числа? —
Батько сумно головою з боку в бік хита:
— Ти подумай, що питаєш, голово пуста.
Що, твій Пушкін — мій директор, головбух чи зав,
Щоб я його днем рождєння мозги засоряв?

➦ Романтики - гумореска

Гарну книжечку нову
Читають хлоп'ята.
— Що це значить р о м а н т и з м? —
Питають у тата.
—О, знайшли про що питать,—
Блимнув той спідлоба.—
Це коли кістки болять.
Є така хвороба.

➦ Допитливий син

— Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?
— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.
— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.
Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?
Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.
— Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

➦ Син божий

Спитав колись піп у школі учня-здоровила:
— Хто сотворив тебе, сину?
— Мати народила.
— Хто сотворив, я питаю. Що верзеш, дурило?
— Ну, сотворив, мабуть, батько,— сказав здоровило.
— Бог сотворив, а не батько! Тобі зрозуміло? —
А той бурчить: — Забув уже. Давно було діло.

➦ Звідки гроші у студента?

Сказав студент товаришу: — В тебе три костюми.
Звідки грошей стільки маєш? Це ж великі суми.—
А товариш посміхнувся, глянув хитрувато.
— Я хороші гроші маю, бо пишу багато.
— Що ж ти пишеш — вірші, прозу? Подаєш в журнали?
— Та ні, батькам листи пишу, щоб грошей прислали.

➦ Кругла хата

Прочитав школяр Євген у серйозній книжці,
Що філософ Діоген жив колись у діжці:
І дивується хлопчак:
— Як це можна, тату,
Щоб філософ — і не міг збудувати хату? —
Батько каже: — Хто ж, синок, лізе в бочку з жиру?
То він штучку відколов, щоб дали квартиру.

➦ Гумореска про снайпера

Перший раз у тир прийшли молоді солдати.
Жвавий, бравий старшина учить їх стріляти.
— Ти чого-то в «молоко» палиш? Недотепа!
Дай рушницю, покажу, як стріляти треба.—
Раз пальнув і не попав...— Що ти там киваєш?
Це тобі я показав, як ти сам стріляєш.—
Вдруге стрельнув — промахнувсь.— Не хіхікай,— каже.—
Я наочно показав, як дружок твій маже.—
Втретє стрельнув і таки влучив по мішені.
— От стріляти треба як, лопухи зелені!

➦ Гроші треба берегти

Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу?
— Я уміло,— каже той,— грошенята трачу.
Научився відкладать гроші помаленьку.
Хтось купує коньячок, я беру біленьку.
Хтось купує шоколад, я купую пончик.
Хтось сідає у літак, я — в твердий вагончик.
Хтось у Сочі на курорт виїжджа з сім'єю,
Я з дружиною удвох... Та й то не з своєю.

➦ Бойова коляска

По великому секрету

Розказав Кузьмі Мартин:

— Ах, який, якби ти бачив,

Народився в мене син!

Жінка просить: «Ти коляску

Пошукав би для синка».

А чого б я мав шукати?

їх завод наш випуска.

Потихеньку-помаленьку

Обійшов я сім цехів

І деталей назбирати

Для колясочки зумів.

Всі їх виніс під полою

У вахтерів на очах,

А тепер сиджу збираю

У чулані по ночах.

Сяк і так тулю деталі,

І назад, і наперед,

— Все виходить не коляска,

А зенітний кулемет.

Тільки ти про це — нікому!

Язиком не торохти.

Буде синові моєму

З чим у армію піти.