Переодяглась

Вчителька української мови, проходячи біля кабінету трудовика, наступила на цвях! Трудовик був в шоці ... таких дієприкметникових зворотів в українській мові він ніколи не чув.

— Знаєш, друже, в мене є дівчина-сусідка.
Літ не більше двадцяти, а сама — мов квітка.
Просить: «Плавати навчіть, ви ж моряк колишній».
Ну, а я у цих ділах тренер нікудишній.
Як учити, поясни просто й зрозуміло.
Тренер весело сказав: — Це нехитре діло.
Ти візьми її за стан і за праву руку
Та й показуй, як гребти, викладай науку.
— Ну, як так,— сказав моряк,— то візьмусь до діла.
І моя дружина теж плавать захотіла.
Їй під сорок. З нею теж треба так же точно?—
Тренер мовив: — Ні, таких краще вчить заочно.
На глибоке заведи й — будь здорова, киця!
Наковтається води — плавати навчиться.