➦ Моя бабуля
[media=http://youtu.be/TyEZMdpFQQ4]
➦ Випадковий розрив
➦ Про мову, язик і корову
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови.
— Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
— І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика, а не знає мови......
Павло Глазовий. „Сміхологія” — Київ, „Дніпро”, 1989.
➦ Повертайся задом
- Та ти не бійся, Наташа, це не боляче.
- А Марічка сказала, що боляче.
- Марічка крутилася, я потрапити толком не міг, от і вийшло боляче.
- Я соромлюся.
- Наталко, ми один одного ще зі школи знаємо. І взагалі, мене соромитися не треба. Для мене немає ніякої різниці чоловік ти чи жінка.
- А ти можеш не дивитися?
- Як же я потраплю, якщо дивитися не буду?
- А ти на дотик.
- Придумаєш теж, на дотик .. Гаразд, відкрий рот. На ось, ковтай ... Тільки таблетка - це дурниця. Укол надійніше. Іди, скажи там, щоб наступна заходила.
Як мене все це дістало!
➦ Піздюлі від батьків
асфальт, отримує більших піздюлей від батьків, ніж
від самого падіння!
f718499c1c8cef6730f9fd03c8125ca
➦ Так можна!
- Ти що, старий, зовсім здурів?! Мені-то за що?!
- Я тобі, блін, скільки разів говорив, що так можна?! А ти - здохну, здохну ...
