➦ Бойовий олень б'є мисливця!
➦ Синяк від бумеранга
- Та ось, бумеранг знайшов, від нього і синяки!
- Ну то викинь його!
- На, блять, сам його викидуй!
➦ Синові попалась стерва!
- Чудово! Чоловік любить, шуби купує, на курорти возить...
- А син?
- А синові стерва попалася... То шубу їй купи, то на курорт звози!
➦ Перший лист
Листа в село накарлякав дядькові Панасу:
«Добрий день вам, дядьку її тітко! Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості, татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
Я вас перший на пероні між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу».
➦ Івасик
— Двійка, двійка... Стид і страм!
Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.—
А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз.
— А чого,— пита,— боятись? Я тобі не боягуз.
➦ Однокашник - гумореска Глазового
— То якийсь дідок,
Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.
Він говорить, що приїхав із села до нас,
Що колись ходив з тобою у четвертий клас.
— Йди скажи: немає татка. То якесь брехло.
У четвертім нашім класі лисих не було.
➦ Інтелігентна розмова
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Далі.
— Гоголь.
— Далі.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Далі, синку.
— Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак.—
Ялисей зрадів: — Прекрасно!
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.
➦ Невгамовний син
Матір лобура, що ходить у десятий клас.
— Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро
Семикласниці Марусі поламав ребро.—
А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина переломний вік.
➦ Чистий розум
Коли Пушкін народився? Якого числа? —
Батько сумно головою з боку в бік хита:
— Ти подумай, що питаєш, голово пуста.
Що, твій Пушкін — мій директор, головбух чи зав,
Щоб я його днем рождєння мозги засоряв?
➦ Романтики - гумореска
Читають хлоп'ята.
— Що це значить р о м а н т и з м? —
Питають у тата.
—О, знайшли про що питать,—
Блимнув той спідлоба.—
Це коли кістки болять.
Є така хвороба.
➦ Допитливий син
— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.
— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.
Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?
Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.
— Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.
➦ Таємниця мозку
— Чуєш, татку!
— Чого тобі синку?
— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.
На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...
Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? —
Батько глянув, посміхнувся:
— Тут ясна картина.
Як народиться, синочку, на цей світ людина,
То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,
Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.
➦ Аркашин папа
— Скільки татко твій за місяць грошей заробляє?
— Вісімдесят карбованців,— відповів Аркаша.
— А як ділить між собою їх родина ваша?
— Чотириста лишається в кишені папаші,
А останні чотириста дає він мамаші.—
Учителька похитала сумно головою.
— Ой, голубчику Аркашо, лишенько з тобою.
Не чотириста, а сорок, ти сказав дурницю.
Арифметики не знаєш, ставлю одиницю.
— Арифметику я знаю,—відрубав Аркаша.—
То ви якраз не знаєте, який наш папаша.
➦ Мученик науки
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
— Що з Тобою, мій синочку? — засміялась мати.—
Та невже ти в школі носом учишся писати?
— Смійся, смійся,— каже хлопчик.— Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш.
➦ Син божий
— Хто сотворив тебе, сину?
— Мати народила.
— Хто сотворив, я питаю. Що верзеш, дурило?
— Ну, сотворив, мабуть, батько,— сказав здоровило.
— Бог сотворив, а не батько! Тобі зрозуміло? —
А той бурчить: — Забув уже. Давно було діло.
➦ Гідна заміна - гумореска.
— Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно,
Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках?
— Бо писати він не вміє строго по лінійках.
Чи то вправи, чи диктанти,—все він без розбору
Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору.—
Бюрократ кричить: — Для двійок все це не причина!
Резолюції писати учиться хлопчина!
➦ Тонка натура
— Мамо, гляньте в календар, де червона дата? —
Мати каже: — Триста днів спиш на рік, як трутень.
Не однаково тобі — свято а чи будень? —
А Мартин відповіда: — Триста чи не триста,
Але в свято краще спать, тоді совість чиста.