» » Тонка натура
 
Дата:     Переглядів: 931    Коментарів: 0   |  

Тонка натура

оцінило: 0 люд.
 

Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята.
— Мамо, гляньте в календар, де червона дата? —
Мати каже: — Триста днів спиш на рік, як трутень.
Не однаково тобі — свято а чи будень? —
А Мартин відповіда: — Триста чи не триста,
Але в свято краще спать, тоді совість чиста.
 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Мрія про море

У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі
І поклавши кучеряву на плече голівку:
— Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку.—
Мартин губу закопилив і сказав суворо:
— Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро.
Такі речі, їй же право, аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене і скучно, і нудно.
— А я,— каже йому жінка,— щоб нудьгу розвіять,
Буду сидіть біля моря і про тебе мріять.—
Мартин її приголубив: — Ах ти ж моя зоре!
Сиди краще біля мене і думай про море.

Анекдот про свята

Українець з американцем посперечалися, у кого більше свят. За свято - один репан.
Американець почав:
- День незалежності. Різдво. Великдень ... - відбив десятка два і підставив лоба сміливо: у безбожників - які свята?
Українець:
- А ось які: Новий рік. 8 березня. 1 травня. 7 листопада ... Ну і ще ... День рибака! День моряка!! День будівельника! ...
Відбив всі професії - американець впав. Наш розійшовся, і ногами його:
- Аванс! Получка! Аванс! Получка! Аванс! Получка!
am

Залишити свій коментар:
 
https://snu.in.ua/
 

Останні дописи:

Політика як каналізація!

ПОЛІТИКА — ВОНА, ЯК КАНАЛІЗАЦІЯ . Я РОЗУМІЮ, ЩО НЕОБХІДНА, АЛЕ ЛІЗТИ ТУДИ НЕМАЄ ЖОДНОГО БАЖАННЯ...

 
 
 
 

Нова вихователька

Сидять два маленьких хлопчика в дитсадку на горшках, i один другому каже: "Ти бачив нашу нову виховательку, в неi такi цицьки така жопа?!"
Другий: "Бачив, тiльки замовкни, бо в мене пiсюн в горшок не вмiщається."

 
 
 
 

Жора і Лора

Жорі й Лорі — по сімнадцять.
Лора каже: — Жоро,
От де хохма! Я дитину
Буду мати скоро.
Батько сердиться на мене,
Заїдає мати.
«Чим,— чіпляються,— дитину
Будеш годувати?» —
Жора свиснув: Не тушуйся.
Нам з тобою хватить,
Бо на мене ще мій предок
Аліменти платить.