МУЖИК ТА КУПЕЦЬ

Увійшов мужик у крамницю'та й гука до крамаря:

— А подай лиш мені оту банку з канхветами. Той і подав. Мужик понюхав-понюхав та:

— Ні, не такі, подай оту!

Той переміни. Мужик, знову понюхавши, не вподобав.

— Подай он аж оту? — знову гукає. Крамар, уже розсердив­шись, перемінив і третю. Не донюхався й звідсіль нічого мужик, постановив банку та й іде з крамниці. Розізлився крамар, що дурно панькався з мужиком скільки часу, та й кричить до нього:

Куди ж ти? А гроші давай!

— За що? — питає мужик.

— А за те, що нюхав, — відказує крамар.

Мужик вернувсь, дістав гроші з кишені та й стук а об стіл. Постукав, постукав та й сховав. А крамар тоді:

Нащо ж ти сховав гроші?

— А як же? — відказує той. — Яка купля, така й плата: я Понюхав — ти послухав, от і квити.