Не кажи пісяти

Туристи питають у місцевого старого жителя.
- За скільки часу ми доберемося до найближчої залізничної станції?
- Ідіть, - відповів старий.
- Ми і хочемо йти. Ми запитуємо - далеко це?
- Ідіть!
Туристи розсердилися і пішли.
- Ви прийдете туди через годину, - почули вони голос старого позаду.
- Дякую, - відповіли туристи. - А що ж ви нам відразу не сказали?
- Спочатку треба було подивитися, як ви ходите!.

В дні воєнні незабутні
Ще й таке було.
Увірвалися фашисти
У одне село.
Комендантом став єфрейтор,
Лютий чоловік.
Знав по-нашому три слова:
Яйка, млеко, шпік.
Раз увечері єфрейтор
Брів не знать куди,
А під хатою сиділи
Два старі діди.
-Ач, надувся,
фриць нещасний!-
Мовив дід Яким. -
Слухай, куме, як я буду
Розмовляти з ним.
- З німцем будеш
розмовляти?
Із отим? - Еге ж!
- Та хіба ж ти по-німецьки
Хоч словечко втнеш?
- Ге, як треба, то я, куме,
Й по-турецьки втну.
- То давай тоді балакай,
Починай, ну-ну…
Дід схопився й заходився
Німцю козирять:
- Поцілуй мене в те місце,
На якім сидять!
Став єфрейтор та й питає
По-німецьки: - Вас?!
- Точно так!
Мене спочатку,
Потім кума раз.