» » Турки і козак
 
Дата:     Переглядів: 1 877    Коментарів: 0   |  

Турки і козак

оцінило: 2 люд.
 

Перебрався наш козак
Якось за границю
Та й, на лихо, завернув
В турецьку каплицю. Протиснувся наперед,
Роздивився всюди.
Хоче вийти — та біда:
Стиснулися люди.

А перед тим неборак
Із’їв якось сала.
І тут його, на біду,
Срачка розібрала.

Терпів, бідний, доки міг,
Аж піт з нього лився.
Далі — тарах, неборак,
В штани вгатилився.

Замовчали всі попи,
Турки закричали
І над бідним козаком
Палаші підняли.

Але козак — не промах,
Вдарився у груди:
— Ваш великий, — каже, — Бог!
Послухайте, люди!

Як турецький сильний Бог —
Так правду говорю,
Що вже рік тому, як я
Не йшов до надвору.

І де вже я не ходив,
Де вже не молився,
Але, видно: жоден Бог
Не змилосердився.

Ото тілько їден ваш
Перед цілим людом
Живо й раптом показав
Святе своє чудо! —

Заплескали всі попи,
Турки закричали
І загепані штани
З козака ізняли,

І повішали якраз
Посеред каплиці,
А козака провели
З грішми до границі.

(Степан Руданський)
 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Запорожець у цариці

Прибуває кошовий
В північну столицю
Та й іде собі у двір
Вітати царицю.

Чорнява

У шинку до козака
Раз присікалась шинкарка.
Мов, і шапка не така,
Й не така в нього чумарка.

Залишити свій коментар:
 
https://snu.in.ua/
 

Останні дописи:

Ідеально! Анекдот - прикол.

-Догогенький, тобі що пгиготовити ? Гибу чи кугку ?
- Гадість моя, мені все гівно.

Анекдот про Льотчика

Відома авіакомпанія наймає на роботу пілота. На це місце претендують німець, американець і єврей
Директор компанії запитує у німця:
- Давно літаєте?
- Три роки.
- І скільки хотіли б отримувати?
- Три тисячі. Тисячу - мені, тисячу - дружині, тисячу - на страховку.
Запитує у американця
- Давно літаєте?

 
 
 
 

Сильна зброя

- Хлопці, а не підскажите як вбити Кощея?
- Точно не пам'ятаю, але, по-моєму, яйце розбити треба.
- Та так будь-кого вбити можна!

 
 
 
 

ЧОМУ ЗУПИНИВСЯ ГОДИННИК?

ЧОМУ ЗУПИНИВСЯ ГОДИННИК? (дитяча гумореска)


— Щось годинник,— каже тато,— 
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати, 
Мабуть, запилився...


— Звідки взятись тому пилу? — 
Мовила Галинка.—
Я ж годинник з милом мила: 
Там нема й пилинки.
Г. Бойко