Анекдоти » Гуморески » Як ми з кумом мед качали
 
Дата:     Переглядів: 3 934    Коментарів: 0   |  

Як ми з кумом мед качали

оцінило: 3 люд.
 

Ми із кумом по сусідству живемо.

Кум говорить: — Давай бджіл заведемо!

Бджоли,— каже,— це ж поезія й краса.

Бджоли творять для здоров’я чудеса.

І тепер у кума бджоли у саду

Без перерви: гу-гу-гу та ду-ду-ду…

Раз я чую пропозицію таку:

— Ходім, куме, накачаємо медку! —

Кум не любить викидати даром слів.

 

Він у сад мене до вуликів повів.

— Мед качати,— каже,— діло не просте.

Он купив я медогонку ССТ.—

Тягне раму він із вулика — дивлюсь:

Усі бджоли в купу збилися чомусь.

 

Та гудуть отак сердито: дзум-дзум-дзум…

— Їх обкурювати треба,— каже кум.

— Це я знаю і без тебе,— говорю.—

Ти тримай, а я цигарку закурю.

 

—Не устиг я потушити свій сірник,

А бджола як тарарахне у язик!

Потім друга — прямо в вухо, третя — в ніс!

Кум схопив на плечі раму і поніс.

Як заклав у медогонку, як крутне!

А на мене ціла хмара як шугне!

 

Бджоли жалять — кум говорить: — Не лови!

Не твої це,— каже,— бджоли,— не дави!

Не крутися і руками не махай!

Не твої це,— каже,— бджоли, не лякай!

Ти он з ніздрі,— каже,— витягни бджолу,

Бо задавиш там комашечку малу.

 

Он у тебе між губами дві бджоли —

Ти дивися, щоб живі мені були!

Я — тікати… А за мною — хмари бджіл.

Я додому, та у хату, та під стіл.

Виліз, глянув у люстерко: ну й краса!

Губи стали, як домашня ковбаса.

Щоки пухлі. Не обличчя, а друшляк.

Ніс уліво скособочився й набряк,

Вже звисає аж до нижньої губи.

Вуха витяглись обоє, як гриби.

Ліве око ще поблискує так-сяк,

Там, де праве, тільки ґуля, як кулак.

 

Кум у шибку пальцем стукає: — Привєт!

Йди,— гукає,— куштувати свіжий мед!

— Ой,— стогну,— не стукай, куме, не дійду.

Я ж незрячий, десь у яму упаду…

 

Кум говорить моїй жінці: — Ви, мадам,

Свого мужа не показуйте дівкам.

Він у вас, мов кінозірка Жан Маре!

Тільки,— каже,— хай він носа не дере.

І нехай на все життя запам’ята,

Що бджола — це мед, здоров’я й красота!

 

Павло Глазовий

 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Бджоли - гарна річ!

- Що не кажіть куме, а бджоли то гарна річ! Я, в цьому році, собі завів.
- І що? Скільки меду викачали куме?
- Та меду я ще не бачив, а тещу вони вже тричі покусали.

Як мій кум був моржем

Кум в газетах начитався про «моржів»
І скупатись в ополонці захотів:
— Загартуюся на холоді як слід —
Буду жити та брикати до ста літ.

Залишити свій коментар:
 
https://snu.in.ua/
 

Останні дописи:

Тримати себе в рамках

Якщо постійно тримати себе в рамках, то можна перетворитись в портрет!

Анекдот про електрика

ДОСВІДЧЕНИЙ ЕЛЕКТРИК НАВІТЬ ДРУЖИНУ НЕ БЕРЕ ОДНОЧАСНО
ЗА ДВІ ЦИЦЬКИ...

Сімейні вислови

- Серцю не накажеш!
- Так і членом особливо не покомандуєш.
--*--

Не тіште себе коли вам не відмовила якась жінка.
Скоріше всього вона не відмовила не вам, а собі.
--*--

- Якщо ревнуєш - став пояс вірності !
- І намордник?! Да ?!
--*--

- Від мене чоловік пішов.
- Ну і х…й з ним.
- В тому то вся біда!
--*--

- Софочко. Ви мені в борг не дасте?
- Семен Маркович, я перепрошую, але «в борг» - це куди?

Анекдот про жінку пілота

— Командире, така ситуація… Жінка просить — покатай її й покатай…
— Ну, що ж, бойова подруга, дітей понароджувала, котлети там, таке інше, ось тобі дві години й коридор. Катай!
Сідають у літак, і дві години пілот виробляє вищий пілотаж.

 
 
 
 

Що таке глобус?

Приходить нова вчителька географії в клас, а там регіт, вереск і т.п. каже:
- Здрастуйте, діти. А їй у відповідь:
- Пішла звідси!
Та з риданнями вилітає з класу і до директора. А він їй каже:
- З ними треба по-іншому: треба спочатку здивувати і зацікавити.
Іде він в клас, а вчителька за ним плететься. Двері, як годиться, ногою відкриває:
- Здоров, мужики!
- Здоров, директор.
- А слабо презерватив на глобус натягнути?
- А що таке глобус?
- А ось про це вам і розповість нова вчителька.

 
 
 
 

Гумореска - Неувязочка

Звик слухняний чинодралик

Орієнтуватися

На інструкції, вказівки,

Ними керуватися.

Він відправив рано-вранці

Жінку в родбудиночок,

А увечері примчався:

Чи нема новиночок?

Посміхнулась медсестриця,

Як весняне сонечко,

І сказала: — Вам дружина

Народила донечку. —

Розгубився чинодралик

І спитав у дівоньки:

— А згори вам щодо сина

Не було вказівоньки?