Історія від лікаря
Йде операція. Чути трагічний голос хворого:
- Лікар, я здається, не заснув.
- Так бути того не може! Лікар захоплено продовжує оперувати.
- Лікарю, чесне слово, я не сплю.
- Та годі вам!
Лікар робить надріз.
- А-а-а! Боляче!
- Дивись ти, і справді не заснув.
- Я ж вам казав.
- Ну і мовчіть собі в ганчірочку ... з хлороформом. До речі, дайте йому ще.
- Кайф .. Доктор, а ще можна?.
- Можна.
- Кайф .. А ще?
- Можна. Дайте йому киянкою по чолу ... Бум!
- Дикий кайф .. А ще киянкою можна?
- Досить з вас, а то швидко звикнете.
- Доктор, ну як там? Це небезпечно?
- Хворий, ви мені заважаєте.
- Я можу й піти.
- Ні вже, залишіться. Нічого небезпечного немає. Куля пройшла навиліт, не зачепивши життєво важливих центрів. До речі, що за кретин у вас стріляв?
- Чому кретин?
- Так хіба ж так стріляють! Трохи вище треба брати, і лівіше, лівіше ...
- Все дуже просто, доктор. Лежу я пізно ввечері з жінкою в ліжку, нікого, крім жінки, не чіпаю, і раптом, БУМ! БАХ! чоловік прийшов.
- А! Значить, чоловік стріляв?
- Яке там! Слухайте далі. Значить, лізу я з балкона, нікого не чіпаю, і раптом, БУМ! БАХ! падаю на улюблену собаку дільничного міліціонера.
- Ага, значить, дільничний стріляв.
- Він, звичайно, стріляв, але жодного разу не влучив. Значить, біжу я собі голий по вулиці, біжу, нікого не чіпаю. І раптом, БУМ! БАХ! чую, ззаду хтось доганяє. Виявилося, маніяк-убивця на сексуальному грунті.
- Невже, він стріляв?
- Ні, цей всього лише мене ласкаво душив. Добре, поруч рокери на мотоциклах розважатися їхали. Ми з цим маніяком три квартали від них втікали.
- Так ці, чи що, стріляли?
- Та що ви! Це ж діти, пустуни. Правда, бідного маніяка насмерть таки задавили.
- Ну а вас-то коли, нарешті, пристрелять?
- А ви слухайте. Значить, забігаю я, від гріха, в комерційний магазин, намагаюся натягнути перші-ліпші штани і раптом, БУМ! БАХ! вискакує сторож ...
- Стріляв?
- Ні, відстрілювався. Тому як тут же за мною в магазин увірвалися рекетири.
- Рекетири, значить, стріляли?
- Навіщо їм стріляти, вони поклали нас на живіт і діяли паяльником. Добре, сторож перед смертю встиг зізнатися, що я тут ні при чому. Мене і відпустили. Вийшов, і прямо на зустріч красива дівчина з готелю виходить. А я, як на зло, одягтися не встиг. Вона дістає з сумочки пістолет і БУМ! БАХ!
- Влучила?
- Влучила, і не раз, тільки пістолет у неї був газовий, нервово-паралітичної дії.
- Так хто ж в вас, чорт візьми, тоді дірку зробив?
- Значить, приходжу я під ранок додому до дружини, голий, із синьою від побоїв пикою, та ще під газом. Нікого чіпати не збираюся, і тут, БУМ! БАХ! вискакує тесть з двостволкою.
- Влучив?
- Так ...
- Ну нарешті!
- Дружині пижом в зад.
- Слухайте, хворий, я на вашому місці після цього пішов би і застрелився.
- Так а що ви думаєте, я тут у вас лежу?
