Гумореска - Слабке дихання

Брав уроки кум у кума,
Як діяти має,
Коли спинить поліція,
І строго спитає.

-Чи вживав ти алкоголю,
-Часом й боронь Боже,
-Мовляв рухатись при цьому,
-Соромно й негоже. -Після слів таких моральних,
-Скажуть в трубку дути,
-Щоби з рота твого явно,
-Алкоголь почути.

-Ти при цьому в оту трубку,
-Сміло собі дихай,
-Разом з тим поліціянтам,
-Гроші в руки тикай.

-З дві десятки в руки тикнеш,
-Й слово можу дати,
-Що тебе за це у руки,
-Будуть цілувати.

Проминуло з того часу,
Днів уже багато,
І ось кум відвідав кума,
У Різдв'яне свято.

Ну а свято без застілля,
Й зустріч між кумами,
Не вбійдеться без горілки,
Кажучи між нами.

Отож їде кум додому,
В губи собі свище,
Раптом стоїть поліцейський,
Обіч, як стовпище.

Крутить жезлом і вказує,
Мовляв зупинися,
І на очі єством своїм,
Владі покажися.

Й дійсно, все так й відбулося,
Як кум вчив до цього,
Поліцейський звичним кроком,
Підійшов до нього.

-Куди мчимось, куди їдем,
-Клопіт ваш у чому,
-Алкоголь можливо в тілі,
-Винуватець всьому.

-Дихніть в оцю сопілочку,
-А вона при цьому,
-Дась нам знати чи зможете,
-Їхати додому.

Кум при тому іронічно,
Й гидливо скривився,
Всунув тому дві десятки,
Щоб той відчепився.

А пан глянув на ті гроші,
Та й каже серйозно,
-Щось ви дихаєте слабо,
-Мов туберкульозно.

-Ану дихніть, щоби трубка,
-Колір інший мала,
-І мені ця процедура,
-більшу користь дала.

Дмухав довго ще у трубку,
Кум із пересердя,
В безнадії на порядність,
Й людське милосердя.

21.09.16. Стас.