Веселі гуси

Росла собі Дуся, та й виросла Дуся,
А тій Дусі фортеп'яно купила бабуся.
Тепер ота Дуся ввечері і рано
Все співає й виграває на фортепіано.
Грає-виграває ще й співає Дуся:
— Один сєрий, другой бєлий, два весьолих гуся!
А стіна в квартирі не товста, тоненька.
У сусіда у Демида в голові дзеленька.
Раз Демид промовив: — Вийду, та пройдуся,
Та заріжу по дорозі два весьолих гуся...—
Жінка зразу в сльози, підняла тривогу.
Погукали телефоном «швидку допомогу».
Повели Демида хлопці-санітари,
Один сірий, другий білий — гусакам до пари
Жінка плаче гірко, рученьки ламає,
А Демид крокує браво й- весело співає:
— Билі у бабусі два весьолих гуся...
Бодай вони поздихали, а з ними й бабуся!