Нє гатова да євраінтеграциї!
Микола Янович прокинувся зранку, почистив зуби італійською зубною щіткою, намазавши на неї американську зубну пасту, поголився швейцарською бритвою, освіжив обличчя французьким одеколоном. Скип'ятив у шведському чайнику воду, попив бразильської кави з польської чашки, одягнув італійського костюма, начепив на руку швейцарського годинника, замкнув двері будинка на англійський замок.
Сів до німецького автомобіля, увімкнув японську магнітолу. Взяв фінського телефона і потелефонував до сина в Австрію.
Приїхавши на місце, поставив автомобіль на парковку, обладнану канадською системою відеоспостереження та ізраїльською системою сигналізації.
Увійшов до будівлі, піднявся за допомогою бельгійського ліфта двома поверхами вище, ступив у кімнату, де стояли журналісти з японськими і китайськими відеокамерами та промовив у південнокорейський мікрофон:
-Наша країна щє нє гатова да євраінтеграциї! Мі павінні падтрімати націанального вірабніка!
