» » » Анекдот про Вовочку
 
Дата:     Переглядів: 811    Коментарів: 0   |  

Анекдот про Вовочку

оцінило: 0 люд.
 

Вовочка запитує тата, що таке держава?
- Добре, ось на прикладі нашої сімї.
Я - президент,
Мама - це влада,
Бабуля - це СБУ,
а ти - народ.
Через час Вовочка телефонує татові:
- пане президенту до влади прийшов інший президент, СБУ спить, а народ хвилюється...
 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Якщо тато працює в СБУ

Вчителька 1 вересня знайомиться з учнями:

- Як тебе звати?

- Юра

- А де твій батько працює?

- На м’ясокомбінаті, він там директор.

- Сідай, Юрко, на першу парту.

- А тебе як, - запитує іншого?

- Олег.

- А твій батько де?

- В банку, він голова правління.

- Чудово, Сергійку, теж сідай на першу парту.

- А тебе як звати,- запитує третього?

- Іван.

- А твій батько де?

- В СБУ.

- Значить так, -ви обоє пересядьте на другу парту, а ти, Івасику, сідай на першу. До речі, а що твій батько робить в СБУ?

- Не знаю, його тільки вчора забрали.


Ким працює тато?

Вчителька на уроці запитує:

- Діти, розкажіть, ким працюють ваші батьки.

Петро:

- У мене тато працює в банку, у нього дуже багато знайомих, навіть Президент України!

Вася:

- А у мене тато працює в будівельній фірмі, він спроектував багато красивих будівель.

Вовочка:

- А у мене тато танцює стриптиз у гей-клубі!

Вчителька, зніяковівши, припинила опитування, а на перерві відвела Вовочку убік і тихенько запитує:

- Вовочка, у тебе правда тато працює там, де ти сказав ?

- Марія Іванна, ну не міг же я перед усім класом зізнатися, що мій тато - тренер київського "Динамо"!


Залишити свій коментар:

Останні дописи:

 
 
 
 

Козак та негри

Сідає козак у поїзд.
Заходить у купе – а там три негра сидять, і дивляться на нього:
- Ой, хлопці-хлопці! А що тут горіло ?!

 
 
 
 

Про мову, язик і корову

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови.
— Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
— І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика, а не знає мови......

Павло Глазовий. „Сміхологія” — Київ, „Дніпро”, 1989.