» » » Анекдот про депутата
 
Дата:     Переглядів: 379    Коментарів: 0   |  

Анекдот про депутата

оцінило: 21 люд.
 

Померає депут і його душа та інших вмерців підходять до чистилища де їх зустрічає Петро з Павлом.
- У нас сьогодні акція! Безкоштовно проводимо екскурсію по Раю та Аду, а вже потім робіть вибір.
- Заходять в Ад - а там їбуться, бухають, танцюють дуріють по повній програмі....
- Заходять в Рай - а там співають пісні, ходять в театр, читають вірші...
Подивився на це все депуту та і вирішив, що краще в Аду, Заходить а там чорти, казани - всі варяться граблями спини чешуть...
- Бля! Петро і Павло ви брехуни, падлюки...
- Та чого ти. То у нас передвиборча агітація була! :)
 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Анекдот про громадянство Саакашвілі

Саакашвілі приходить в міграційну домовитись купити українське громадянство. В міграційні кажуть дешевше за 14 лямів гривень ніхто робити не стане, (тобто 500 тис. $ ціна відпочинку на Мальдівах).
Міхо дістає конверт і передає міграційщику. Той дивиться в середину а там 14 банкнот по 1 мільйону гривень а на них Петро Олексійович по середині намальований.
Міграційщик - А чому Президент України в кєпці?
Саакашвілі - а внас в Грузії всі так ходять!

Ідеальна декларація депутата

Ідеальна декларація депутата в очах українців:
« - 1 калина за вікном,
- 1 родина за столом,
- 1 стежина, щоб додому йшла сама, 1 любов на все життя,
- 1 журба до забуття І Україна, бо в нас іншої нема ».

Залишити свій коментар:

Останні дописи:

 
 
 
 

Козак та негри

Сідає козак у поїзд.
Заходить у купе – а там три негра сидять, і дивляться на нього:
- Ой, хлопці-хлопці! А що тут горіло ?!

 
 
 
 

Про мову, язик і корову

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови.
— Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
— І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика, а не знає мови......

Павло Глазовий. „Сміхологія” — Київ, „Дніпро”, 1989.