Оцініть:

Журилась під осінь
Малесенька жабка:
- Уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я ще і досі
Зелена-зелена...


0
921
Оцініть:

В Андрійка м´ячик голубий – 
Прудкий він і стрибучий!
Та раптом шкоди наробив – 
Андрійко в шибку влучив!
«Ні, шибки я не розбивав, - 
Андрійко гірко плаче,
- Я просто в м´ячика тут грав,
А в шибку влучив… м´ячик…»


Микола Калінін


0
693
Оцініть:

- Знову мокрі черевики?! – 
Сварить Вову мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, - 
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось 
Чотири калюжі!


І. Січовик


0
577
Оцініть:

Я сиджу в кімнаті тихо,
Мов немає мене вдома.
Що там сталося за лихо?
Це ж мультфільм про Джеррі й Тома.
Я не можу відірватись 
Від екрана ні на мить.
Кіт і мишка вміють гратись,
Різні капості робить.
І мені давно відомо,
Це підтвердить вся сім´я, - 
Я люблю найбільше Тома,
Бо вреднющий він, як я.


Лариса Цілик


0
574
Оцініть:

Бульваром якось няня йшла.
Няня саночки везла.
Хлопчик в саночках сидів,
Хлопчик з саночок злетів.
Бачить няня – легше стало
І скоріш закрокувала.
На базарі побувала,
Подивилась на товар.
На пожежі поштовхалась – 
Не щодня ж таке бува.
Солі пачечку купила
Та іще шматочок мила,
Ще й куму свою зустріла,
З нею довго гомоніла.
Раптом повз пройшли солдати,
Почали вони співати.
І за ними наша няня
Йшла у ногу аж до бані.
Озирнулася – дарма,
Хлопця в саночках нема…
Няня в розпачі безмежнім:
- Де ж я хлопця загубила?
Чи, можливо, на пожежі
Малюка водою змило?
На бруківці, на базарі?
Може, десь на тротуарі?
Так стоїть вона годину:
- Де ж поділася дитина?
А хлопчик біля дому жде
І нікуди він не йде.
Бо не знає, що робити – 
Вдома можуть насварити.
Скажуть:
- Що ж ти наробив,
Де ж ти няню загубив?


Е. Успенський


0
1 864
Оцініть:

Побачила вчора й злякалася трішки:
На спині хатина, під стріхою ріжки.
Ті ріжки ворушаться, наче антени,
І вказують шлях із хатини до мене!
- Хто ж мешкає в ній – риба, птиця чи звір?!
Ой, краще швиденько заскочу у двір,
Сховаюсь отут, за кущами малини,
Дивитися буду на дивну хатину:
Та й в хатці злякались – сховалися ріжки…
Я довго сиділа в малині зеленій,
Дивилась на хатку, а хатка – на мене.


Любов Голота.


0
593
Оцініть:

Будить мама ведмежатко
Рано навесні:
- Прокидайсь, моє малятко,
Вже розтанув сніг!
Вже птахи давно щебечуть,
Уставай, сонько! – 
Мама штурхає за плечі,
Та мовчить Мишко…
- Що ж, - зітхнула сумно ненька, - 
Ох, біда, біда!
Буду я тепер, бідненька,
Їсти мед сама.
- Зачекай! – Мишко підскочив, - 
Вже біжу, біжу!
Лиш візьму велику ложку – 
І допоможу!!!


Олеся Мамчич


0
573